Ще в молодості (80 роки) lуже мені кортіло зробити «кафе», я варив якісь рами з водопровідних труб, будував моно амортизатори зі всякого хламу, навіть намагався виклепати хвіст (що правда чомусь з оцинковки). Само собою зрозуміло, що нічого доброго в мене вийти не могло. Рами були кособокі, підвіски не хотіли працювати, метал (чомусь) не хотів формуватись в трьох проекціях. Одним словом не вдалося мені побудувати тоді каферейсера. Далі були другі справи – дружина, доня, ну життя, (не скажу що скучне). І ось тут на форумі з`являлась тема типу «каферейсер із яви». А в мене на той час виникла ідея виготовленя, на базі Ява, ряду мотоциклів різного стилю від ендуро до круізера, ну такий довгостроковий план на старість. А тут підвернувся підходящий донор в особі ЧЗ 472.5. Ну і понеслось потихеньку. Ідею була виготовити мотоцикл з алюмію, ні звісно ж рама все ще стальна, а вся облуда - крила, бак, сідло потрібно було виготовити з крилатого металу. Тут,знову ж таки доречно, на металоломі, підвернувся мені підвісний бак з якогось літака, половину якого я і викупив. Далі довелось виготовити англійське колесо, з мінімальним набором роликів, купити шрінкер, зробити «давілку горілку» ну такий собі мінімальний набір кастомайзера. До речі сама рама ЧЗ як наче навмисно готувалась для перебудови під кафе, звертали увагу на задню частину де кріпеться крило? Там можна просто лист металу покласти і готовий хвіст… Ну це все лірика –
презентую свій кафе.
Скажу на перед, не все вдалось як хотілось би. Наприклад проблема з стартером, стирчить як болячка, довелось перенести перемикання передач на другу сторону, відповідно й педаль тормозу (це дуже непривично, а то й небезпечно) є косяки по фарбуванню (я взагалі планував його лишити просто алюмінієвим, запіскоструєним, еле швидко забруднюється, трохи кривенько вийшов бак, але це мій перший бак, лютий кастом, як говорять одні блогери, тому залишаю таким. Що кому цікаво питайте, здорова критика вітається, зі сторони воно звичайно видніше, на пости типу « а мені не подобаються такі мотоцикли бо ніде бабу возити» відповідати не буду, - мені подобаються, жаль що СВ 750 не має в донорах – порізав би і її.
. Робота проведена титанічна, доволі на високому рівні, в цілому подобається! Молодець!