Нині цілий день крізь мене проростало літо. От вийшов на вулицю, зиркнув ліворуч-праворуч, а там - колінко дівоче зблиснуло, декольте сяйнуло, біле плічко сонячний зайчик впіймало... І росте в тобі літо. Ну, добре, не росте. Тьохкає. Як старе лямпове радейко, яке так важко на хвилю налаштувати. Воно скрипить, пищить, шипить, але крізь це шкваркотіння, чути мелодію - легку, прудконогу, що біжить боcоніж десь в притихлій душі. А ти прислухаєшся - чи то не артрит в орґанізм прокрався? Мо' солі зарухались у нев’янучому опірно-рухомому апараті?
Нє, все набагато ліпше. Пахнуло теплим літом. Замаїло дівками. Зазоріло мандрівками стежками незнаними з колєґами вірними, з якими з одного келишка не раз пив і ще хочу.
От чує моє серце - все в нас добре буде. З цими людьми, що моїм народом звуться. Мусить бути. Так моє радіво каже. Вірю.
Пан Марциняк

Красиво сказал, душой!

Без фото блискучих голих дівочих колін з осліплючим декольте на фоні квітучих весняних дерев, залитих теплим сонячним світлом, тему вважаю не розкритою. ))

Годиться! Відразу починає "рости в мені літо" ))

Годиться темко, хай майорять колінки.

А тем временем лето подходит к концу( в смысле конец лета)

Тіха-тіха. Мнє ісчо с начовкай єхать нада с друзякамі.
Да і дівки ще калінки не поховали.

Непоганий такий тост получився б ) Завчу собі
А от ночівки в нас відміняються у звязку з дощами. На заході одні грози ; (

Эээээ на киъвщинi лише сьогоднi вночi перший дощик за останнi два мiсяцi пiшов. Може хоч осiнь буде з грибами.
Що там з гри бами на заходi?
На житомирщинi сухо, а от у чехiв сезон вiдкрито.
Гарнi слоава.
Нині цілий день крізь мене проростало літо. От вийшов на вулицю, зиркнув ліворуч-праворуч, а там - колінко дівоче зблиснуло, декольте сяйнуло, біле плічко сонячний зайчик впіймало... І росте в тобі літо. Ну, добре, не росте. Тьохкає. Як старе лямпове радейко, яке так важко на хвилю налаштувати. Воно скрипить, пищить, шипить, але крізь це шкваркотіння, чути мелодію - легку, прудконогу, що біжить боcоніж десь в притихлій душі. А ти прислухаєшся - чи то не артрит в орґанізм прокрався? Мо' солі зарухались у нев’янучому опірно-рухомому апараті?
Нє, все набагато ліпше. Пахнуло теплим літом. Замаїло дівками. Зазоріло мандрівками стежками незнаними з колєґами вірними, з якими з одного келишка не раз пив і ще хочу.
От чує моє серце - все в нас добре буде. З цими людьми, що моїм народом звуться. Мусить бути. Так моє радіво каже. Вірю.


Дякую вам Пан Марциняк

это че...чем начали,тем и заканчиваете?конец теме...фантазия иссякла...

Нині Вербна неділя. За вікном несамовито виспівує закоханий шпак. Так може співати лише закоханий. Щоразу з новими колінцями. Він розбудив синичку і щиглика і ті теж озвалися серед віття. Природа зовсім близько - варто відчинити вікно, вибратись за межі міста, вдихнути на повні груди запашного весняного повітря... І життя не здаватиметься буденним. Виходьте за межі буденності, панове. Світ чудовий і без нас. Але варто постаратись, щоб і з нами він був не гірший.
Доброго недільного ранечку, посполиті. Шануймося.

Чувак, сьогодні понеділок!

Так замаїло дівками, аж дні попутав)))

а, я поняв! Vit вийшов за межі буденності