Настав час щоб розповісти про мого нового мотоцикла.
Рішення купити японського мотоцикла для подорожей виникло давно, але через різні обставини покупка весь час відкладалась. Але роки йдуть і я для себе твердо вирішив, що це має статись саме цього року!
Спорттуристи, класики, чопери і малокубатурні ендуро відпали зразу, перші через дороги в країні, останні через не пристосованість для далеких подорожей. Душа лежала до Ямахи TDM після 99-го року, але щоб брати зараз маловато "бабла". Залишилось два варіанти: важкі одно і двоциліндрові Reisen Enduro (Райзен Ендуро [нім.]), тобто ендуро для подорожей. Хоча я великий шанувальник одноциліндрових мотоциклів, цей варіант все-таки відпав, не тому, що не надійно, а тому, що 2 циліндри надійніше, як один відмовить, на другому ще можна їхати, ну і вібрація. Залишилось три моделі: Африка Твін, Супер Тенере і Трансальп. Африку відкинув із за розмірів і ваги (для мене), Супер Тенере із за деяких характерних для цієї моделі недоліків. Залишилась Хонда Трансальп! Мотоцикл має цілий ряд плюсів: по перше - це Хонда!, по-друге V-подібний тяговитий мотор (V-шки я повною мірою оцінив після Хйосунга, такої тяги з низів не має, мабуть, жоден двигун), також про надійність цього мотора ходять легенди, як і про коробку. Також мене вразила система запалювання, 2 комутатори і по дві котушки і свічки на кожен циліндр! Навіть якщо буде працювати одна свічка з чотирьох, мотоцикл буде їхати, що підтвердила вчорашня поїздка в Новодністровськ і назад, але про це пізніше. Та це все лірика, пора розповісти власне про покупку мотоцикла.
З усіх моделей найбільше подобався другий Трансальп, після 94-го року, як в Діми Шумікса, тож час від часу переглядав оголошення в пошуках підходящого. Часто заходив на сторінку Яріка з Хмельницького на Мотокієві. І ось одного разу побачив ЙОГО! Не зовсім те, що я хотів, але мені сподобався відразу. Зізвонився з Яріком і через 10 хвилин вже сідлали з братом МЦ-та! За годину були вже в Хмельницькому. Далі був детальний огляд, примірка і тестова поїздка.
Вирішив брати. Після обов'язкового ритуалу торгу поїхали робити довідку-рахунок.
Дали транзитний номер:
З документів отримав ще папірі з митниці:
італійські документи:
сертифікат (фото не можу знайти, вибачте).
Після передачі грошей передполітна перевірка:
і перші кілометри додому:
По дорозі мінялись з братом мотоциклами, теж хотів проїхатись!
За годину були на під'їзді до Віньковець, невеличка фотосесія
і