Кому цікаво, рекомендую подивитись фільм Анжея Вайди Katyń.
Я вирішив також підтримати цю акцію, як не як, в моїх жилах теж тече трохи польської крові. В планах було зустріти їх в Бару і проїхатись з ними до Меджибожа.
Заправив коня і в дорогу!
Десь через пів години вже був в Бару під костьолом, думав, вони дуди поїдуть. Точно не знав, а знайомий, який їхав з ними з Житомира, не брав трубки. Через 10 хвилин очікування вирішив їхати на в'їзд в Бар, щоб не прогавити колону. Десь через пів години почувся рев моторів...
В Бару поїхали на цвинтар, де є могила польських вояків.
В Бару зустрів свого давнього знайомого Юру "Балу", якого не бачив більше року. Побалакали про життя, то, сьо.
Трохи познайомились і поговорили з поляками. Один пан презентував мені наклейку "Райду", інший - значок.
Далі була дорога в Летичів.
В дорозі я помітив одну цікаву річ, поляки зовсім не пристосовані до їзди по наших дорогах! Вони не дотримуються дистанції, через що було кілька випадків, коли деякі мало не в'їжджали в зад одне одному, коли мотоцикл, що їде попереду, пригальмовував перед ямами, яких на дорозі було безліч.
В Летичеві теж поїхали на цвинтар, після чого поїхали в Костьол, в якому був обід. Ми з моїм знайомим і його другом теж попали на нього!
Летичівський костьол цікавий тим, що на його даху розміщені сонячні батареї. На фото мало, зараз їх більше.
Після обіду до мене підійшов поляк з питанням, де знайти зварювальний апарат, на Харлею відірвався глушник!
Зарадити нічим не зміг, бо не місцевий, а шукати автосервіс не було сенсу, бо був вихідний день... Прийшлось тимчасово примотати глушник дротом.
Після невеличкої фотосесії біля Кармелюка рушили далі в сторону Хмельницького.
В Меджибожі наші дороги розійшлись, я поїхав додому, а "Райд" в Хмельницький костьол.
По дорозі Меджибіж - Віньківці хочу сказати, що це одна з найгірших доріг, якими мені доводилось їздити. Гірше неї хіба-що дорога Нова Ушиця - Могилів Подільський.
На круг вийшло кілометрів 180.
Маршрут тут.
