Ось вже і рік пройшов мого життя з цим мотоциклом. Пройдено близько 4-х тисяч кілометрів і можна вже підбити деякі підсумки.
В Циблях мене питали, чому МЦ мені більше подобається за Яву. Я ніколи не казав, що МЦ мені більше подобається за Яву, цей мотоцикл просто інший. Хоча деякі рішення, що є в ньому, можна було застосувати на Явах. Такими рішеннями є, наприклад, шестеренчата моторна передача, чи голчасті підшипники на валах коробки передач. Та я не про це хотів розповісти.
Полюбив я його!

Мені завжди подобались одноциліндрові мотоцикли. Нехай це буде "літр", але з одним циліндром! А все почалось з Яви 250-ки, яку мені пригнали на ремонт років 15 тому. Після 8-ми років простою вона завелась з другого копка. 250-ку я вважаю кращим з того, що випускав завод Ява!
А МЦ це та ж сама Ява-250, тільки сучасніша. Тут і дискові гальма, і 5 передач, і 12 вольт, і більша потужність, от тільки стартера не вистачає. Ідеал та й годі.
Але ідеальним він здається тільки доти, доки не поїхати в більш-менш серйозний "дальнобой". Ні, невеликі відстані, кілометрів в 200 - 300, при швидкості 80 - 90 км/год для нього не проблема, а от 600 - 700 км. за день, вже важкувато. Відчувається нестача кінських сил.
Так от позаминулої суботи, коли я після Циблів повертався додому з Миргорода, за день треба було проїхати 660 кілометрів. Цілий день дув сильний зустрічний вітер, а я з боковими кофрами. Ці кофри створюють такий опір, що мотоцикл відмовлявся їхати більше 90.
А в Києві виявилась ще одна проблема, яка згодом допомогла виявити одну перевагу мотоцикла. При під'їзді до "Південного" мосту я потрапив в велику, кілометра 2, пробку. Протискатись між машинами я побоявся, та й з моїми кофрами це не дуже зручно. Та через кілька хвилин смикання в пробці мотор почав працювати з перебоями, а потім взагалі "вмер" (причини я до цього часу не знаю). Біля обочини я поміняв свічку і від злості на цю пробку, просто вискочив на бордюр і помчав до мосту по траві, по пішохідних доріжках, весело перескакуючи через усілякі перешкоди.

Та після мосту знову западло, пропустив свій з'їзд, а розвернутись немає де. Перескакую через газон, що розділює дорогу і їду знов до того мосту, до тієї самої пробки. І знов та сама історія з бордюрами, газонами і пішохідними доріжками. А машини в пробці ті ж самі, що і минулого разу. Люди в них мабуть подумали, що я не нормальний, 2 рази об'їжджаю одну і ту ж саму пробку.
Перед з'їздом на Житомирську трасу знову пробка кілометра на 2, та її я вже зовсім не боявся, проїхав дуже швидко і легко. І все це завдяки малій вазі мого МЦ-та. Ось це та перевага, про яку я писав вище. Навіть дві переваги, ще відмінна підвіска. На якомусь літровому чопері я б не зміг так легко скакати по тих бордюрах!

Подивитись як я ганяв по Києву можна скачавши
цей трек, і відкривши в "Google Earth".
А тепер про поїздку в Циблі на "Рокеровку".
Ось маршрут. Пройдено приблизно 1200 кілометрів. За всю поїздку одна поломка, про яку всі знають - вирвало свічку. Але я сам винен. Про цю проблему я знав давно і знав, що рано, чи пізно вона вилізе, але не знав коли? Всі проблеми, про які ти знаєш, треба вирішувати перед поїздкою, а не відкладати на потім. Багато хто думає: "приїду і зроблю!", ні, так не буває. Якщо в мотоциклі є невирішена проблема, то вона обов'язково вилізе в дорозі, це я вже помітив давно, але понадіявся на "авось". Більше поломок не було! Ось так!